Лені Ріфеншталь увійшла в історію як унікальний феномен Третього рейху, пріма-режисерка Гітлера та творча особистість, яка попри все прожила довге та насичене життя. Більше на berlinski.net.
Невразлива
Її ім’я при народженні — Гелена Берта Амалія Ріфеншталь. Народилася вона у Берліні у 1902 році, ймовірно, під щасливою зіркою. Доля завжди була прихильна до цієї жінки. Про це свідчить низка парадоксальних подій у житті Лені Ріфеншталь.
Вона була творчинею масштабних кінострічок, зокрема «Долина», «Тріумф волі», «Олімпія» та «Боги стадіону». Нею захоплювався Адольф Гітлер. Вони навіть були друзями. Вже багато років після закінчення Другої світової Лені Ріфеншталь продовжують звинувачувати у тому, що вона займалася пропагандою нацизму. Адже деякі її фільми справді оспівують ідеали націонал-соціалістів. Треба зауважити, що на подібні коментарі вона відповідала незгодою.
Коли Третій рейх пав, а нацистів почали притягувати до відповідальності за їх злочини, Лені Ріфеншталь вийшла «сухою з води». Вона не зникла, не була покарана після краху фашистського режиму. Втім, її життя і викликає інтерес саме через її невразливість. Вона дружила та співпрацювала з тираном та світовим злочинцем, який вбив мільйони людей. У той час, поки Гітлер будував свою державу на вбивствах, Лені насолоджувалася славою, грошима та його підтримкою.
За спогадами її сучасників, вона обожнювала корисні знайомства та не витрачала час на тих, хто втратив в її очах свою ресурсність.
Приятелька Гітлера?
Вона називала фюрера «найвеличнішою людиною». У своїх інтерв’ю американським ЗМІ наприкінці 1930-х років Лені Ріфеншталь запевняла, що цей чоловік не має вад, він ідеальний. Режисерка порівнювала його з Ніцше, Бісмарком та навіть Фрідріхом Великим! Втім, вона вважала їх не такими ідеальними, як Адольф. Міністр пропаганди Йозеф Геббельс називав Лені «єдиною зіркою, яка дійсно нас розуміє».
Багатьох людей, у тому числі відомих та впливових, протягом десятиріч обурювало те, що пані Ріфеншталь з легкістю обійшла всі можливі суди та покарання. Ніхто так і не спромігся притягнути цю жінку до відповідальності. Але у тому, що вона винна, були впевнені майже всі. Після краху нацистів вона повернулася до своєї роботи та публічного життя. Феміністки її просто обожнювали. Бути успішною та самостійною жінкою у світі, яким правлять чоловіки, престижно та сміливо. Кіноспільнота здебільшого підтримувала Лені. Кіношні митці закликали громадськість відрізняти мистецтво від політики. Такі собі подвійні стандарти та «гроші не пахнуть». У 1984 році колишня подруга фюрера подала судовий позов на іншу режисерку — Ніну Гладіц. Відповідачка ретельно вивчала біографію Лені та намагалася довести у своїх кінороботах, що Лені була такою ж самою нацисткою, як і її друг Адольф Гітлер. Ріфеншталь була абсолютно впевнена у тому, що жодної провини на ній немає. А подібні аргументи — простий наклеп. Свою прихильність до фюрера виправдовувала власною «дівочою» наївністю.
Неймовірні повороти долі
На Лені Ріфеншталь чекало три десятки судових розглядів. Втім, її так ніхто й не засудив, адже її провина не була доведена. Правда, режисерці оголосили такий собі умовний бойкот у кінематографічному середовищі. Тобто, знімати кіно їй не пропонували. Після війни лягли на дальню полицю її чотирнадцять кінопроєктів.
Всі ці неприємності призвели до нервових зривів, отже, Лені два роки провела у психлікарні. Попри це життєлюбна жінка все ж таки змогла опанувати себе та повернулася до свого звичного життя. Дуже доречним стало замовлення на фільм про Олімпіаду. Фінський олімпійський комітет вирішив зробити таку пропозицію саме їй у 1952 році. Потім з аналогічним проханням звернувся вже комітет Норвегії. Така довіра та повага надала Лені Ріфеншталь впевненості у власних силах. Втім, вона відмовила і першим, і другим. Жінка вирішила: найкращу документалку про Олімпійські ігри вона вже зняла у 1936 році за часів панування Гітлера. Потім було ще багато пропозицій від відомих та заможних людей. Але Лені вирішила звернутися до зовсім іншого формату.
Вона розпочала мандри, фотографувала Африку. Публікації були розміщені у найвідоміших виданнях світу. Від фотографування краєвидів Лені перейшла до дослідження побуту та звичаїв нубійського племінного поселення. Ці люди вперше когось чужого впустили до себе. І це стало справжньою сенсацією. Роботи Ріфеншталь стали чудовим посібником для тих, хто досліджував Африканський континент.
Ця неординарна жінка під час своїх подорожей зустріла оператора Горста Кетнера. Він був молодший на сорок років. Втім, це не стало перепоною для їх стосунків. У свої 66 років Лені Ріфеншталь мала чудовий вигляд. Горст знайшов в Лені не тільки жінку, а й мудрого наставника, досвідченого фахівця, приємного співрозмовника.
Сто незабутніх років
У 2002 році Лені Ріфеншталь відзначила свій сотий День Народження. На його святкуванні зібралося чимало відомих людей з творчого середовища. Втім, сто перший День Народження Лені вже не зустріла. Вона не дожила до нього кілька тижнів. Жінка спокійно померла у власному маєтку у Баварії.
Вона завжди казала, що своє життя повністю присвятила мистецтву. І дійсно Лені Ріфеншталь — визнана фахівчиня та майстриня своєї справи. Дуже дивує той факт, що така тендітна жінка була спроможна знімати такі масштабні фільми.
рейха, прима-режиссер Гитлера и творческая личность, которая, несмот