Берлінський парад перемоги 1871 року — військовий парад німецької армії в Берліні, столиці нової імперії. Він відбувся незабаром після закінчення франко-прусської війни, 16 червня 1871 року і проходив від Темпельгофер Фельд через Бранденбурзькі ворота до Люстгартену. Учасниками дійства були Королівство Пруссія та союзні німецькі держави, які воювали у франко-прусській війні на стороні Пруссії, а також інші дружні держави. Причиною проведення параду було святкування перемоги над Францією та заснування нової Німецької імперії. Того ж дня паради перемоги пройшли також у столицях німецьких земель. Більш детально про цю подію читайте на berlinski.net.
Помпезний і масовий захід
Парад Перемоги в Берліні був помпезним масовим заходом, запланованим за кілька місяців, який відвідала значна частина мешканців Берліна, а також не менше, ніж півмільйона відвідувачів. Парад став видатною подією і для журналістів, які мали змогу повідомити про нього в газетах і журналах. Зображення параду були широко поширені у вигляді гравюр і фотографій і мали неабиякий вплив на мистецтво та колективну пам’ять імперії. Парад проходив уздовж «Вулиці Перемоги» від Темпельгофер-Фельд через Галлеські ворота, Асканішер-плац, Потсдамську площу до Бранденбурзьких воріт, а звідти до Унтер-ден-Лінден та до Люстгартену. Вишукані декорації для параду встановила фестивальна комісія. Численні скульптори, архітектори та художники були залучені до комісії, очолюваної спеціалістом із міського планування Адольфом Герстенбергом, включаючи, наприклад, таких особистостей, як Рейнгольд Бегас, Мартін Гропіус, Рудольф Зімерінг та Антон фон Вернер.
Гігантська статуя Бероліни
На початку параду на розі вулиць Бель-Альянс-штрассе та Кройцбергштрассе стояла тріумфальна арка, щоб вітати прийдешні війська. Колосальна статуя Бероліни висотою понад двадцять метрів, яку спроєктував Річард Луке, а виготовив Ердманом Енке, була встановлена на площі Бель-Альянс поблизу Галлешен-Тор. Великі меморіальні колони стояли на Асканплац, вшановуючи перші перемоги в битвах під Вайсенбургом, Вертом і Шпіхерном. Декорація від Belle-Alliance-Platz до Потсдамської площі із зображенням інших битв і споруд була роботою майстра-будівельника Фрідріха Коха. Перемога в битві при Седані була прославлена на Потсдамській площі колосальною горою гармат, з якої височів постамент, на вершині якого стояла Вікторія за моделлю Моріца Шульца. По обидві сторони цієї гарматної гори дві сидячі жіночі фігури символізували завойовані та анексовані Німецькою імперією міста Страсбург і Мец.
Фрейліни в білому вітали переможців
Паризька площа біля Бранденбурзьких воріт представляла в алегоріях перемогу над армією новоствореної Французької республіки та над її столицею Парижем.Трибуни були створені як амфітеатр, на якому зібралися берлінські сановники та натовп із 60 фрейлін у білому, які спостерігали за входом Війська та підбадьорювали вояків. Мер Берліна Генріх Філіп Гедеманн виголосив там промову, щоб привітати імператора. Фрейліна Жанна Блезер, донька Густава Блезера, прочитала короткий вірш, а потім їй дозволили вручити імператору лавровий вінок на білій атласній подушці, яку він із вдячністю прийняв від імені всієї армії. Під час параду групи громадян і підприємців організовувались та підтримували порядок серед глядачів у визначених місцях. Вступ переможної армії супроводжувала похідна музику, дзвони та крики «ура». У Люстгартені парад завершився покладанням захоплених французьких прапорів перед не відкритою на той час кінною статуєю короля Фрідріха Вільгельма III. А вже на церемонії закриття параду, відбулося урочисте відкриття цієї кінної статуї.