Існують численні компіляції з її хітами на кшталт «Für mich soll’s rote Rosen regnen» або «Von nun an ging’s bergab». Її автобіографічний роман «Подарований кінь» також вельми знана й рекомендована книжка. Можна переглянути байопік «Хільда», у якому її грає Хейке Макач. Хоча думки рецензентів із цього приводу були далеко неоднозначні. У будь-якому випадку Хільдегард Кнеф залишається однією з найвідоміших легенд Берліна. Її слава як музикантки та співачки сягнула далеко за межі національних кордонів. Більш докладно про актрису читайте на berlinski.net.

Берлінська універсалка

Універсальна актриса, співачка та письменниця Хільдегард Кнеф була однією з небагатьох німкень, які, окрім рідної країни, зробили кар’єру в Голлівуді. Красива блондинка «Хільдегарда Нефф», як її, зазвичай, називали в Америці, успадкувала, так би мовити, спадщину Марлен Дітріх. Вона завжди залишалася своєрідною. І не лише коли йшлося про її спів. А ще, вона часто була досить холодною. 

Хоча актриса вже знялася в кількох фільмах, її прорив стався лише в післявоєнній Німеччині з драмою «Вбивці серед нас», у якій вона зіграла колишню ув’язнену концтабору. На кінофестивалі в Локарно в 1948 році Кнеф отримала нагороду за найкращу жіночу роль у фільмі — «Фільм без назви». Її поява у фільмі «Грішниця» в 1951 році викликав скандал — оголені фотографії та соціально-критичний контент призвели до справжнього бойкоту кіно. «Сніг на Кіліманджаро», у якому вона виконала номер Коула Портера, приніс славу для «Fräuleinwunder» у США і водночас заклав основу її співочої кар’єри.

Початок кар’єри

Хільдегарда Кнеф народилася в Ульмі 28 грудня 1925 року. Її батько помер через рік, і мати переїхала з нею до Берліна. Вона залишила школу в 15 і стала навчатися на аніматора. Незабаром почала акторську підготовку та отримала кілька ролей у фільмах. Після війни Кнеф з’являлася в кабаре й театрах, а незабаром знову опинилася перед камерою і швидко стала першою німецькою зіркою повоєнного періоду. У 1948 році вона отримала 7-річний контракт у Голлівуді, а в 1950 році отримала американське громадянство. Незабаром після цього зняла «Грішницю» в Німеччині, та реакція громадськості на фільм швидко повернула її назад до США, де вона знялася в кількох дуже успішних фільмах. Їй була надана честь увічнити сліди її руки та ніг перед легендарним «китайським театром Граумана» в Голлівуді. У 1957 році актриса покинула США, оскільки посварилася зі своєю продюсерською компанією Fox.

Документальне кіно

Після цього було знято кілька німецьких, французьких і британських фільмів. Хільдегарда Кнеф була тричі одружена. У неї є дочка. З 1982 до 1989 року вона знову жила в США, але зеніт її кінокар’єри минув. Громадськість більше цікавилася її особистим життям, ніж виступами. Але її слава, як автора книг і співачки шансону нікуди не зникла: «Мені винен дощ червоних троянд» стала її фірмовою піснею. Хільдегарда Кнеф померла 1 лютого 2002 року в Берліні внаслідок емфіземи легенів.

За своє довге та насичене творче життя Хільдегард Кнеф знімалася з такими зірками, як Густав Кнут, Ганс Альберс, Ерік фон Штрогейм тощо. У 1962 році вона зіграла в «Lulu» разом із Надією Тіллер і Марією Адорф, а в «Тригрошовій опері» її партнерами стали Курд Юргенс і Ліно Вентура Камера. Її бачили з Гьотцом Джорджем у «Кімнаті очікування за межами». За цим у 1988 році відбулося «Чаклунство» з Девідом Хассельгофом. Незадовго до смерті Хільдегард Кнеф знялася навіть у документальному фільмі. Кіно мало назву «Жінка з половиною» і було зняте у 2001 році. Як часто бувало з актрисою, у цьому фільмі мова йшла про її життя. Хільдегард Кнеф і тут собі не зрадила.